Пекельні цифри та слова

У серце б’ють, неначе молот,

Немов прокляття ожива,

Рік тридцять третій?Голод? Голод? 

Пам'ять – нескінчена книга, у якій записано все: життя людини,  життя країни. Та багато у нашу історію вписано літер кривавими та  чорними кольорами. Особливо вражаючі сторінки, де смертельним шрифтом вкарбовано слова: «голод», «голодомор».

У Великолепетиській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 відбувся День вшанування загиблих у час Голодомору.

Рік 1932… Рік 1933…

Страшні сторінки лихоліття …

Голодомор. Відразу в думці постають і страждання, і біль, і плач. Це трагедія всього українського народу. Чи можна забути це?

Виховний захід бібліотекаря Урбанської Галини Іванівни справив незабутнє враження на учнів 1 класу.

У 2-4 класах класними керівниками проведено  виховні години.  

«Дзвони скорботи» ( кл.кер. Буткевич Л.А. 2 – А, Карякова О.А. 2 – Б) 

   «Минуле стукає в наші серця» (кл.кер. Сильченко О.І. 3 - А, Бочко Т.О. 3-Б), «Лихоліття 33 го» (кл.кер. Перепелко О.Г. 4 - А, Карпуніна А.М. 4 – Б). 

Для учнів 5 класу Москаленко Н.А. у музейній кімнаті провела урок пам’яті «Набат скорботи: Голодомор 32-33 років».

 Класними керівниками 6-7 класів була проведена година спілкування «Знаємо… Пам’ятаємо… Шануємо…». У рамках заходу  обговорено причини та наслідки голодомору в Україні та представлені свідчення очевидців.

 Для учнів 8-11 класів було проведено лінійку - реквій. Учні 11 класу та вчитель історії Васильчук О.П. розповіли про чорну сповідь Батьківщини та її затамований гнів.

Нехай кожен з нас торкнеться цього священого вогню – частинки вічного. А світло оцих свічок хай буде нашою даниною тим, хто навічно пішов , хто за ради торжества справедливості  жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті.

В пам’ять померлих від голодомору засвітимо свічки.

Це – знак нашої пам’яті.

Це – святий вогник, який зігріє душі загиблих.

Це – світло очищення задля нашого майбутнього.

Ми живемо. Живе наш народ. Так буде завжди.