Шановні учні 11-го класу, ми продовжуємо працювати під час карантину.

Завдання, які ми маємо виконати.

Українська література

1. Творчий шлях Ліни Костенко (скласти анкету автора в зошит).
2. Художній аналіз до поезій (паспорт твору в зошит) « Страшні слова, коли вони мовчать», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Недумано, негадано.», «По сей день Посейдон посідає свій трон…» (вивчити одну поезію на вибір)
3. Опрацювати історичний роман у віршах «Маруся Чурай».
4. Скласти план до образу М. Чурай за зразком:

План характеристики образу

1.         Портрет героїні роману як засіб розкриття її характеру.

2.         Батьки Марусі.

3.         Художня обдарованість.

4.         Стосунки: Маруся – Гриць, Маруся – Іван.

5.         Піснетворчість.

6.         Спільне й відмінне між Марусею Чурай та Мавкою з «Лісової пісні» Лесі Українки.

7.         Моє ставлення до образу.

5. Підготуватися до контрольного тестування. Повторити творчість В. Симоненка, Д. Павличка, І. Драча, М. Вінграновського, Гр. Тютюнника, Л. Костенко

Літературу опрацювати до 20.04.20.

Додатки:

Історична основа

До образу Марусі Чурай у літературі митці зверталися дуже часто. Згадаймо історичну повість російського письменника О. Шаховського «Маруся – малоросійська Сафо», драми українських митців                                   Г. Бораковського «Маруся Чурай – українська піснетворка»,                               М. Кропивницького «Дай серцю волю – заведе в неволю», М. Старицького «Ой не ходи, Грицю», поеми Л.Боровиковського «Чарівниця», С.Руданського «Розмай», драматичну поему В.Самійленка «Чураївна», повість О.Кобилянської «У неділю рано зілля копала»...

Та в усіх цих творах розглядався виключно любовний аспект драми життя легендарної співачки, що, безперечно, занижувало її історичну роль для нації й рідного краю як співця і зовсім не давало можливості показати історичне тло, розорену поляками, але не скорену й готову до боротьби під булавою Б.Хмельницького Україну. Ліна Костенко, поставивши в центр свого історичного полотна легендарну дівчину, заговорила насамперед не про кохання, а про насущні проблеми своєї нації і держави. Про «Марусю Чурай» Ліни Костенко І. Дзюба найвищої думки: «Маруся Чурай» нагадує класичний архітектурний ансамбль, що втілює великий план, велику ідею. Поетичний матеріал розгортається «сам із себе» за законом внутрішньої необхідності й зовнішньої доцільності, а цілість надає кожній частині вищого значення. Він живе наскрізною симфонічною взаємопов'язаністю».

Михайло Слабошпицький теж ставить історичний роман Ліни Костенко на перше місце не тільки в її творчості, а й серед українських творів XX століття: «Маруся Чурай» Ліни Костенко – не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII століття. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це партитура вічних мотивів духовного буття народу... Чи й треба казати про те, якої неймовірної популярності зажив цей роман у нас тільки за одне десятиліття літературного життя! Мені здається, якщо в національному письменстві є такі твори, значить, воно не безнадійне, і не безнадійна доля того слова – воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу»

Жанр, сюжет, композиція

Жанр, сюжет, композиція

Жанр – історичний роман у віршах. Твір – це енциклопедія життя українців XVII ст. Показавши драму окремої особистості, поетеса показала трагедію цілого народу, висвітлила болі сучасного покоління, його страх перед майбутнім.

Колізія – любов, зрада, смерть.

Особливості сюжету – на початку твору – розв’язка, що поєднує його з новелою. Дві сюжетні лінії: особиста трагедія Марусі Чурай та історична –трагедія усього народу, причому для Марусі особисте зламане життя – болючий факт, але не така катастрофа, як доля України в добу Руїни. А це дає право стверджувати, що Маруся – узагальнюючий символічний образ України:

Ця дівчина не просто так, Маруся,

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Композиція. Роман складається з дев’яти розділів, кожен із яких має добре продуману назву. Твір починається фактично з розв’язки, причому несподіваної й страшної, через що тяжіє до новелістичного жанру, а розташування частин композиції у нехронологічному порядку тільки збільшує напругу й загострює цікавість.

Теми та проблематика твору

1. Україна завжди мала і героїв (Хмельницький, Остряниця, Наливайко,

Павлюк) і зрадників (Ярема Вишневецький).

2. «Страшний руйнатор України, Упир з холодними очима...».  Чи думав Байда про такого внука, Що зрадить славу прадіда свого? До речі, ми звикли, що зрадник – слабкодухий. А Ярема був слабкодухим?

3. Невміння жити поруч для двох народів обернулося трагедією. Пушкар підчас облоги написав звернення:«Панове! Ви і ми – це рівні два народи». Невже Ліна Костенко не патріотка?

4. Війна проти поляків була всенародною.

5. Роман Ліни Костенко пронизує ідея незнищенності українського народу, для якого духовні і загальнолюдські цінності важливіші, ніж матеріальні та особисті.

6. Маруся не може бути щасливою, бо вона – символ України. Після особистої трагедії ніби піднімається над власним життям і бачить катастрофічне становище України.

Ліна Костенко намагається довести, що гармонія між закоханими можлива лише за умови: духовне + матеріаль

Афоризми Ліни Василівни Костенко

• Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист.
• Вибираєм ми дорогу. І вона нас вибира. 
• Всі слова уже були чиїмись. 
• Де воля спить, її ще й приколишуть.
• Де є та грань – хто люди, хто юрма?
• Держава – держить. Бо вона держава. У неї скипетр влади у руці.
• Діапазон мети і метушні

          Поету мстить в неправедному слові. 

• Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там.
• Душа пройшла всі стадії печалі –

Тепер уже сміятися пора.

• Душа, зруйнована, як Троя, своїх убивць переживе.
• Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство.
• Є вірші – квіти.

Вірші – дуби.

Є іграшки – вірші.

Є рани.

Є повелителі і раби.

І вірші є – каторжани.

• Єдиний, хто не втомлюється, – час.
• Здушили сльози – не виходь на люди. Болить душа – не виявляй на вид.
• З-за ґрат свободу краще видно.
• Історія проситься в сни нащадків.
• Клаптенята паперу – то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою.
• Кожне покоління вип’є свою чашу. Але чому вони повинні пити ще й нашу? 
• Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
• Колись були Орфеї, а тепер корифеї.
• Колись творилися слова, тепер – абревіатури. 
• Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі.
• Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
• Ми любимо тих, що знали нас молодими. Їхня пам’ять – музей коштовностей, які ми колись розгубили.
• На спіритичних сеансах історії найголосніше говорять мертві. 
• Найкращий вірш не ходить на свободі
• Народ шукає в геніях себе. 
• Не бий на сполох в невідлитий дзвін.
• Не було епохи для поетів, але були поети для епох! 
• Нерівня душ – це гірше, ніж майна!
• О найстрашніше з літочислень – війна війною до війни! 
• Од звичайного погляду скрите відкривається лиш дивакам.
• Пішов у смерть – і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є
• Податись можна, а подітись – ні.
• Поет – це медіум історії. 
• Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить.
• Самотнім добре – жодної розлуки.
• Страшні слова, коли вони мовчать. 
• Те, що вчора було прогресом, завтра стане іхтіозавром.
• У пеклі наших доль не знаєш сам – ти бранець чи обранець.
• Хіба це мало – незабутня мить?

А слово – струм.

А слово – зброя.

А віще слово – вічове.

• Художнику, ти – пілігрим:

Йдеш по святих місцях людського духу.

• Чи нас Господь почує усіх разом,

Коли так просить кожен про своє?

• Що доля нелегка, – в цім користь і своя є,

Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.

• Я знаю грамоту свободи – її підписують мечі! 
• Яка важка у вічності хода!

Якщо платити злочином за злочин, то  як же й жити... на землі?

Українська мова

1.Опрацювати за підручником п.46 – 50, виконати тестові завдання №5 до кожного параграфа.

2. Повторюємо все про речення: переглядаємо відеоматеріал, за посиланнями, виконуємо тестові завдання, які я буду пересилати електронною поштою. Нагадую адресу моєї пошти nedbaylosm@gmail.com

3. Повторюємо відокремлені члени речення за посиланням

Відокремлені члени речення

https://www.youtube.com/watch?v=zfwsEFlDP8k

виконуємо тестове завдання, перевіряємо і пересилаємо результати (30.03.20)

http://ridnamova.kiev.ua/html_test/6.6.2-test.html

4. Повторюємо складне речення, використовуємо різні джерела. Пропоную відеоуроки:

https://www.youtube.com/watch?v=agnqF9Ruuv0

https://www.youtube.com/watch?v=HhOI6967-Oc

https://www.youtube.com/watch?v=hINKHMwoCJs

https://www.youtube.com/watch?v=NB5sq4ES_8k

Виконуємо тестове завдання «Складносурядне речення»

http://www.ridnamova.kiev.ua/html_test/6.7.1-test.html (виконати до 3.04.20)

Написати твір на тему: «Чи змогла б людина прожити без природи, без гармонії з довкіллям?»   Прочитайте текст. Світ навколо нас прекрасний. Напевно, без людини земля і далі крутилася б, а флора й фауна жили б своїм життям. А чи змогла б людина прожити без природи, без гармонії з довкіллям?

 Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

(твір написати до 31.03.20)